У київських переходах торгують самогоном на розлив

Після того як частину території, де зараз будують підходи до мосту імені Кирпи, відгородили металевим парканом, усі «торгаші» втіснилися у невеликий «п’ятачок» — між виходом до платформ електрички та виходом iз підземки. Отож масова торгівля тут стала глобальним явищем, пише газета «Україна молода».

Перелік товарів — від чипсів до светрів і домашніх тварин. Але є і таке, що зустрінеш у Києві нечасто. Поруч із ятками з контрабандними цигарками (на торгівлю якими, як уже писала «УМ», міліція не реагує) з’явилася й «новинка зимового сезону» — спиртне на розлив. Скляні пляшки горілки, коньяку та пластикові — із самогоном, стоять на столах торговок поруч із пиріжками. Ціни «демократичні» — від 3 до 10 гривень залежно від напою.

П’ють горілку тут же — переважно ті ж будівельники та охоронці, що їдуть на роботу з передмістя. Правоохоронці ж у цьому порушення законодавства... не бачать. А дарма — за законом, «роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їхнiми виробниками, за наявності у них ліцензій». Та й за розпивання спиртного на вулицях передбачено адміністративну відповідальність.

Місце торгівлі з вигодами

Пояснення такій байдужості знаходимо за кілька хвилин. Один із продавців на запитання, чи важко тут «пробити» місце для торгівлі, відкрито говорить: «Усе залежить від товару: якщо фрукти — п’ять тисяч гривень за місце потрібно дати, якщо одяг, спиртне чи цигарки (вони не псуються, торгівля більш вигідна) — вісім тисяч гривень».

Продавець каже, що платити потрібно міліції, однак «через одного чоловіка», і навіть пропонує допомогу — звести з цією людиною. До речі, виявилося, що за окрему плату можна тут й інші блага отримати — провести до свого столу електрику з трансформатора, що розташований на території будмайданчика, — про це треба з будівельниками домовлятися. Так можна й освітлення зробити, і мати куди мікрохвильову пічку ввімкнути.

А от смітниками торгаші не переймаються — їх просто немає, одиниці ставлять поруч із своїм місцем картонні коробки. Тому сміттям всіяне все навкруги. Смуга «чистоти» тягнеться аж до платформи міської електрички (а її місія, до слова, — покращувати транспортну систему столиці на час чемпіонату з футболу).

У контексті Євро—2012, до якого залишилося менше п’яти місяців, така «картинка» набуває особливої «екзотики». Просто цікаво: прибере київська влада лушпиння і самогон до початку чемпіонату чи залишить, аби показати наш «національний колорит»?